розглядати як сидячу людину. Разом із тим збір у храмі однозначно
відповідає залу-холу (hall); др.-англ. heall (hell) – скривати, ховати,
ад-пекло). Знаємо, що сам храм (церква) символізує потойбічний світ,
де перебувають душі і мощі предків, а також переховуються на
збереженні образи богів, клейноди.
Приведемо приклад образу Дмитра (осіннього Сонця, див. 25
жовтня), якого зображають у вигляді голови богатиря із сивою
бородою, що лежить на землі. Ця голова в шоломі може
ототожнюватися з могилою чи пагорбом. Порівняймо назви пагорба у
деяких народів: холм (давньоруська, російська), hill (англійська); та
шолома: helm (голландська, німецька), helm а (словацька, чеська),
hjelm (норвезька, датська), helmet (англійська). У "Слові про похід
Ігоря" пагорб-могила названий "Шеломянемъ" [6], що нагадує нам
відоме ім'я з біблійної мітології – Соломон (Шломо). Цей же шолом-
могилу бачимо у нижній частині Триглава, він одночасно може
символізувати яйце (голову), а в середині нього – перевернута
п'ятикінцева зірка (вогонь), що ототожнюється з Велесом – Богом
нижнього світу.
З пагорбом треба пов'язати наші слова "схил", "похил" і т.п., що
наближає їх до аналогічних англійських слів з основою "hil". А ось
закінчення "мянь", "мон" маємо порівняти з ознакою Місяця-мужа
(англ. – moon, man), який, як відомо, символізує нижній світ, і на це
свято в місячно-сонячному календарі, як зазначалося вище,
зустрічали молодик. Звісно, що до назви Halloween, це не має
відношення, але дає пояснення звідки до слова "холм" додалася
літера "м".
Натомість, до закінчення "ween" можна також пошукати наш
відповідник, припустимо, що йому тотожне наше "віно" (чеськ. veno,
пол. wiano, рос. вено ). Тобто при внесенні голови до хати якби
відбувається шлюб і збивається вінок , за який потім наречений,
маючи провину, має заплатити, як варіант, червоним вином, що
замінює кров. Заходження Сонця (фалічного символу Батька-Неба) до
потойбічного світу (лона Матері-Землі) відбувається ввечері (восени),
тому пролиття червоної Зорі цілком погоджується з трактуванням
закінчення як "вечір".
У кельтів свято називається Савин або частіше Самайн (англ., ірл.,
ґел. Samhain), так же називався місяць листопад. Свято позначало
завершення сільськогосподарських робіт: повернення з літніх
пасовиськ та завершення збирання урожаю, а також ушановувалися
gennady nekrasov
(Gennady Nekrasov)
#1