оплакували. " [3, 66]. Більш ширше повідомлення про це є в "Истории
Российской" В. Татищева: "Митрополит же Михаил советовал
Владимиру устроить училища на утверждение веры и собрать дети
в научение. И тако Владимир повелел брать детей знатных, средних
и убогих, раздая по церквам свясченником со причетники в научение
книжное. Матери же чад своих плакали о том вельми, аки по
мертвых, зане не утвердилися в вере и не ведали пользы учения, что
тем ум их просвещается и на всякое дело благоугодны творить, и
искали безумнии дарами откупаться". Різниця у текстах пояснюється
скороченням у "Повісті врем'яних літ" невигідних місць. [1, 118-119].
Б.А. Успенський порівняв діяння Володимира з діяннями Петра І,
що також вводив насильне європейське навчання. А.С. Пушкін,
спираючись на родинний переказ, писав: "Жінки молодих людей,
відправлених за море, надягали траур (синє плаття)". Олександр
Панченко підкреслює: "Думають, що Русь пережила хрещення як
драму і навіть трагедію. Це сумнівно. Матері завжди оплакували
розлучення з дітьми". [2, 47].
Ці свідчення дають нам підставу зробити висновок, що в літописі
йдеться про обряд проводжання дітей на навчання. Спостерігаючи
сучасні звичаї, зазначаємо, що дітей до школи відправляють як на
похорон: нарядно вдягають, прикрашають і обдаровують квітами, а
ще дають дари для вчителів, що відповідає оплаті за навчання, а не
"відкуп дарами" від нього. Аналогічно таку ж платню дають на
похоронах, народженні чи весіллі священнослужителям і символічно
Богам-перевізникам.
При місячно-сонячному календарі 1 грудня відповідало молодику. І
він, як човен (колиска, труна чи віз для молодих), обсипався зерном і
грошима і рушав у далеку дорогу. У деяких народів Новий рік
припадав на 1 грудня. [8, 151]. Можливо це і стало означенням на
появу Нового Змія, якого після смерті відродила Дана. [9, 145]. Через
рік Андра знову має вбити Змія і відбудеться оновлення світу.
Література:
- Введение христианства на Руси / Ин-т философии АН СССР; Отв. ред. А.Д. Сухов. –
Москва: Мысль, 1987. – 302 с. - Гумилев Л., Панченко А. Чтобы свеча не погасла: Диалог. – Ленинград.: Сов. писатель,
- – 128 с.
- Літопис руський / Пер. з давньорус. Л.Є. Махновця. – К.: Дніпро, 1989. – 591 с.
- Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр "Просвіта", 2000. – 288 с.
- Пашник С.Д. Духовне значення Хортиці // Матеріали Міжнародної науково-практичної
конференції "Основи теорії військової справи та бойових мистецтв", м. Запоріжжя, 20 квітня
2007 р. – Запоріжжя, 2007. – 112-128. - Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. – К.: Наук. думка, 1996. –336 с.
- Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: УСГА, 1994. – 240 с.