Ганна
8-9 грудня
В цей день ушановують Землю-Рожаницю. Це зимовий прояв
Матері-Землі, коли народжується Божич-Сонце, тому вона Ро-ганиця
- та що жене (народжує) Ра-сонце. Одночасно вона символізує і
смерть – гинути, бо гине вся природа, все засинає на зиму. Не
дивлячись на саму назву Рожаниця, припускаємо, що цей період землі
треба ототожнювати з дитинством Землі, бо наступний весняний
прояв пов'язувався з юністю і розквітом.
Припускаємо, що свято Ганни є тотожним до інших проявів
Матері-Землі, що відзначаються на 8-9 вересня (Мара) та 8-9 березня
(Лада).
Церква в цей день відзначає празник зачаття Св. Ганни, яка стала
матір'ю Діви Марії (різдво – 8-9 вересня). Головним церковним
джерелом про життя Ганни є апокрифічна книга, що написана коло
170–180 року, що зветься Протоєвангеліє Якова. З книги довідуємося,
що Ганна була з роду Харона (Місяця), а її чоловік Яким з роду
Давида (Сонця). [1, 214].
Література:- Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. –
Ню-Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
Святвечір
24 грудня
Вечір напередодні Різдва має назви Святвечір, Багата кутя, Вілія.
Щойно на небосхилі з'являється перша зірка, всією родиною сідають
за стіл, який звуть багатим, бо на ньому має бути 12 різноманітних
пісних страв. Звідси й назва "Багата кутя" чи "Багатий Святвечір".
Степан Килимник пояснює, що дванадцять страв це тому, що
протягом року "Місяць Землю оббігає 12 раз". Отже, кожному
Місяцю наче присвячена страва. По-друге, на Багату кутю мусять
бути приготовлені страви з усієї городини та садовини, що тільки є в
господарстві, щоб усім цим прийняти й Бога врожаю і святі душі
дідів-прадідів. А вони покуштувавши всього, дадуть у цьому році іще
більший урожай.
Пісні страви мусять бути на Багату Кутю тому, що слов'яни з
давніх часів у цей Вечір приносили Богові урожаю – Сонцю –
безкровну жертву у усієї рослинності, яку тільки людина вживала, бо
це магічні дії – дати повний достаток на Багату Вечерю, усе рослинне
багатство. Але разом з Богом урожаю невидимо у цей Вечір та в цю