Новий рік об'єднує в собі кілька свят: це 8-й день від народження
нового прояву Сонця і 9-й день від смерті старого, а також
божественне весілля. В цих обрядах, які мають деякі спільні ознаки,
за звичаєм використовують сосну чи ялин у (смереку) в залежності,
що росте на території. В обрядових піснях також оспівуються ці
дерева, наприклад:
На Горі Сосна Золоторясна
Під тов Сосною Срібна Колиска
Колише ся в Ній Гречная Панна
Колишуть Єї Три Молодчики. [2].
Стояла сосна серед Дунаю, Дажбоже!
На тій соснонці сив сокіл сидів, Дажбоже! [3, 5].
В дорогу, буяри, в дорогу,
Та рубайте ялину здорову,
Та рубайте ялину - деревце
Молодій Марусі на гільце. [4].
Аналогічно до весняного прикрашання зеленню оселі, хвоя
наповнює узимку нашу хату гарним духом, а з ним до нас приходять
душі Предків. Закликаємо все ж берегти природу і цілі дерева не
ставити до оселі, а тільки гілочки від нього. А дерево можна
посадовити у дворі, щоб воно радувало нас не тільки на свято, а й
завжди.
Література:
- Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К.: Молодь, 1989. – 304 с.
- На Горі Сосна Золоторясна. Колядка стародавня. - http://www.pisni.org.ua/songs/430939.
- Пісенник / упорядник С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 75 24
(2016). – 40 с. - Плетіння гільця. – http://vesillya.in.ua/pletinnya-gilcya.
Засівання
Хлопці ходять по хатах засівати до сходу сонця. Вони набирають у
мішечок або в рукавицю змішаних зерен: жито, пшениця, горох,
просо та інше, і в кожній хаті обсипають цими зернами господаря і
хату, промовляючи:
- На щастя, на здоров'я, та нове літо;
- Роди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю;
- Добридень, будьте здорові з Новим роком; [4, 5]
- Сію, вію, посіваю – з Новим роком поздоровляю;
- Сійся, родися жито, пшениця, усяка пашниця. З Новим роком
будьте здорові; або таку приказку:
Сійся, родися,