Народного свята ушанування Чорнобога не збереглося, але за
схематичною розстановкою воно там має бути, як і свято Білобога,
яке припадає на середину літа (15 липня) і відповідає Вітрогону –
святу вітрів, які є онуками Стрибога. Це ж свято приурочено стихії
Води, бо вона у вигляді снігу та дощу заливає всю землю і
знаходиться на поверхні.
Література:- Афа насьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного
изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других
родственных народов / А. Н. Афанасьев. – М.: Современный писатель, 1995. – Т. 2. - Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне
Коло, 7524 (2016). – 192 с. - Скуратівський В.Т. Вінець. – К.: Вид-во УСГА, 1994. – 240 с.
- Словник рідновіра / Уклав С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 7517
(2009). – 48 с.
Оксана
24 січня
Свято Оксани відзначають за церковним календарем 24 січня [4 ,
192], спробуємо пояснити його з позиції рідновір'я. Ми відносимо це
свято до ушанування Мокоші, порівняємо аналогічні свята на 22
квітня, 22 липня, 23 жовтня. На ці дати в місячному календарі нічне
світило має розкритися у формі літери "С". Свята Мокоші передують
проміжному ушануванню Сонця, як правило такі свята припадають
на 24 (місяць тримає 30 днів) чи 25 (місяць тримає 31 день) число
кожного місяця, можуть бути невеликі зміщення. Розбіжність зі
святами пов'язуємо з різною кількістю днів у місяці, тому свята
регулювалися відносно системи. Напевно, свято Мокоші є
розкриттям лона перед народженням прояву Сонця, причому
попередній прояв мав би загинути.
Багато імен можуть або втрачати першу літеру, або ж навпаки
набувати. Укорочений варіант Оксани – Ксена, припускаємо, що
здовжений є Моксана, що нагадує нам Мокошу. У Велесовій Книзі
згадуються мокошани (різновид лісовиків чи водяників): "мокошани,
якож в подах сплять" (ВК, 38а) [1].
Як правило, словники пояснюють ім'я Оксана з грецької
"гостинність" або "чужа" (Xenia). [3 , 167]. Можливо, що жінка
гостинно приймає чоловіка, а чужа це та, що символізує потойбічний
світ. Також з нашої мови можна розуміти як та, що "окошує",
"скошує". Скошувати (жати) в полі можна колосся серпом-місяцем чи
косою. Так як Мокоша є уособленням жіночого лона, то аналогічні
уявлення маємо при статевих стосунках: жінка (пор. жнива) скошує