чоловічий прутень, який віддаючи насіння падає як скошене стебло.
Може ще виникнути уява потрапляння колоса під жорна, якими
виступають жіночі сідниці. Матерія, що має коротку ворсу з назвою
"оксамит" якраз нагадує нам скошене поле. Назву тканини можна
перекласти як "скошена нитка".
Олекандр Виженко, дослідник статевого життя українського народу
пояснюючи слова наступної пісні:
Ой нема, нема, гей, та кращого
Понад Івана, понад нашого.
Причіпив жорна та й до пояса,
А сам полетів аж під небеса.
І крупу меле, і кашу варить...
Жорна – то жінка, яка обвила талію Івана своїми
ногами. [2 , 243-244].
Поєднання двох літер "кс", що пов'язується з косою і
місячною сутністю, латинською відображається
символом "Х". Символ косого хреста ототожнюється з
потойбічним світом (чужим) і символом плодючості.
Його ми можемо бачи ти на стародавніх трипільських
статуетках.
Література:- Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне
Коло, 7524 (2016). – 192 с. - Виженко О.Є. Україна кохання. Фольклорне дослідження. – К.: Деркул, 2005. – 280 с.
- Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. – К.: Наук. думка, 1996. – 336 с.
- Скуратівський В.Т. Місяцелік: Український народний календар. – К.: Мистецтво, 1993.
- 208 с.
Григор
25 січня
Свято Григора припадає на один із "сонячних" днів календаря.
Можна припустити, що це свято символізує маленьке Сонце, яке ще
не виходить з двору. Воно може
бути близьке до вогнища, яке
"горить" в печі. Вогонь виступає
охоронцем домівки, саме так
перекладають з грецької Григорій,
що позначає охоронця "не сплю",
"пильную", тобто страж. [3 , 81].
Одна з назв о. Хортиці (Хортич),
яку подає Костянтин Парфіроген
Трипільська
статуетка :
жінки із
символом
плодючості