на початку травня свої перші листя розпускають дерева. Господар
заносить до хати клечання і вона наповнюється особливим запахом, з
яким до оселі приходять душі Предків. В перших числах травня їх з
радістю зустрічають. У багатьох народів ще й досі зберігся звичай
"маївки" – розваги, гуляння в гаю чи лісі.
Ці свята мають в Колі Сварожому відповідники в інші пори року: 1-
2 серпня, листопада, лютого, коли ушановуються предки.
2 травня відбувається особливе дійство на 40-й день від заходу
Коляди і появи Ярила – люди в супроводі духовних осіб, виходять у
поле на освячення сходів ярових культур.
Літе ратура:- Воропай О. Звичай нашого народу. Етнографічний нарис. – Т.1. – К.: Оберіг, 1991. –
456 с.
Трійця. Зелені Святки
6 травня
Свято вираховується в постійному сонячному календарі з
шестиденними тижнем. Це сьомий тиждень після Великодня.
Аналогічні свята річного кола: 6 лютого – Дорота, 6 серпня –
Великий Спас (в обох випадках освячення садовини). Трійця
завершує три основні святкування: Великдень (Різдво Ярила),
Рахманський Великдень (21-й день від Великодня, припадає на
середину весни і в середу) і Зелені Святки (42 день). Третє велике
свято є вершиною Божої досконалості. (Див. схему шетиденки).
Церковна Трійця наразі святкується також за 7 тижнів від
Великодня (вираховується за Пасхалією) і називається ще
П'ятидесятницею, бо саме стільки днів виходить при семиденному
тижні. [1, 21].
У багатьох місцевостях України п'ятниця і субота напередодні
Трійці вважалися поминальними. Також, зазвичай, в ці дні жінки
вдосвіта йдуть до лісу, щоб заготувати лікарських трав, рвуть
материнку, чебрець, полин, лепеху й прикрашають запашним зіллям
світлиці – обтикують лави, стіни, підвіконня, образи, а лепехою
притрушують долівку. Галузками клену, липи, ясена оздоблюють
обійстя, ворота, тини, хлів, одвірки хати й стріху. Стежку, яка веде
від дороги до порога, обтикують високими галузками. [4; 1, 24].
В день Трійці у храмі освячують зелень, яка називається клечанням
або маєм. Клечання, за народними уявленнями, мало магічні якості. З
одного боку, воно сприяло родючості, урожайності, з іншого –