Натомість юдейська казка про сімох братів Макавеїв і їхню мати
Соломію, що поширена в чужій церкві, взагалі не відповідає нашому
звичаю і змісту народного свята. Варто переказати церковну
розповідь, щоб не було бажання взагалі якось прив'язувати до нашого
світогляду:
Цар Антиох Єпіфан захотів, щоб усі його піддані розмовляли лише
грецькою мовою і кланялися грецьким богам, тобто ідолам. Багато
хто з юдеїв підкорився цареві, та інші ладні були померти, але не
відступитися від істинної віри. Одного старця, Єлеазара, царські
правителі примушували їсти заборонену законом Мойсеєвим їжу –
свиняче м'ясо. Той відмовився і був закатований. Одного разу до царя
привели жінку Соломонію з сімома синами. Цар також примушував
їх їсти свиняче м'ясо, та вони сміливо відповідали йому: "Ми краще
помремо, ніж переступимо закон наших батьків". Тоді цар віддав їх
на муки.
То чи ваші ці святі мученики? Адже у нас немає заборони їсти
свинину, навіть навпаки – це один із шанованих харчових продуктів.
А ось імена цих мучеників досить цікаві, пропонуємо пояснювати їх
наступним чином: Соломія (Солома) – це стрижень, на якому
тримається сім енергетичних точок людини "маківок". Душа
померлого якраз і має на 40 день досягнути найвищої сьомої
"маківки". Ця календарна схема нам відома при шестиденному тижні
(див. відповідний розділ). Швидше, цих "героїв" було висмикнуто із
більш давньої природної віри і використано для виховання
сповідників юдейської віри.
Приводимо опис свята Макового Спасу за книгою Василя
Скуратівського "Святвечір". Напередодні свята виготовляють
"маковійську квітку" з городніх і частково лісових квітів. Букет має
бути різносортним: з чебрецю, чорнобривців, кудрявців, рути-м'яти,
васильків, нагідок та ін. Кожне зело в букеті виконує свій символ-
оберіг і до кожного господиня промовляє приказки, наприклад для
льону: "Рости вище по коліна, щоб в нікого з нас голова не боліла";
"Білися біло, щоб хустками твоїми нашій (ім'я дівчини) весільну
голову покрило".
Після цього дівчата збираються в гурти, плетуть віночки для
освячення в храмі. Рано-вранці храмові дзвони оповіщають про свято.
Розбудивши дітей, ненька оздоблює "маковійську квітку" намистом,
пов'язує червоною стрічкою і, обгорнувши рушником, приказує:
- На, доню, квітку цю, щоб ти була така гарна, багата й пригожа, як
ця квітка, щоб тебе хлопці любили, як люди люблять квітку.