Малеча може готувати квіти безпосередньо перед богослужбою.
Після молитви священик виголошує повчальну проповідь для
дітвори: аби були чемними, шанували батьків і старших, не
лихословили, добре вчилися, допомагали по господарству, були
охайними. Це чи не єдина храмова відправа, участь в якій переважно
беруть підлітки.
Опісля всі стають в коло, і священик
освячує квіти, коржики та пиріжки з маком.
Вдома дітям готують святковий стіл.
"Маковійну квітку" підвішують до
сволока або до божниці. Вона висить
протягом року як оберіг.
Оскільки Маковій вважається дівочим і
дитячим святом, то юнь у цей день не
працює. Підлітки грають на луках у
різноманітні ігри. Молодь натомість
збирається на гулі в лісі, щоб розвеселитися
й поспівати спасівських пісень. Хлопці в
цей день жартівливо називають дівчат
"макодзюбками" чи "маковійками".
Крім квітів і виробів з маку на Маковія освячують воду, зокрема
криниці. Урочистий хід від храму до криниці влаштовують під співи і
музику.
Біля криниці виставляють два столи: на одному хліб із сіллю та
запалену свічку, а на іншому – свічку, свячену воду й колово (кутя).
Ця обрядова страва призначається добрим духам та предкам.
Також роблять символічне клечання – втикають обіч свіжі галузки,
при потребі саджають дерева.
Біля джерела запалюють два вогнища, обкурюють живограї димом
з цілющих трав, влаштовують різноманітні ігри, забави, співають
обрядових пісень, читають магічні заклинання. [2].
Степан Килимник з приводу свята пише: "Відомо нам з
етнографічних матеріялів, що в давнину, правдоподібно, існував
культ лісів, дерев, культ квітів, – видно, що й це теперішнє свято є
відгомоном того давно-минулого, віддзеркалення тих культів, тих
до християнських вірувань. З веснянок та коляд, як і з інших джерел,
ми довідуємось про вірування, що душі "дідів" відходять у квіти-
вирій, а душі новонароджених дітей прибувають з квітів. Шануючи
квіти – шануємо й новонароджених і тих, що відійшли – "дідів"...
Маленькі проміння падають у підтвердження щодо дітей, бо свято, в
gennady nekrasov
(Gennady Nekrasov)
#1