основному, було дитячим. Про покійників у цьому святі спогадується
дуже мало, але пов'язано свято з дідами лише тим, що були вірування,
що душі "дідів" переселяються в новонароджених. Було й таке
вірування, можливо лише в деяких місцевостях: Нива вижата, й духи
польні "Роди-Рожаниці" переселяються у квіти, у дерева (ліси), води;
і, третє, християнська церква поєднала культ дерев з "Чесними
древами". [1, 77].
Виходячи з вищенаведених свідчень етнографів можемо
підтвердити не лише календарну, але й обрядову тотожність Маковія
із святами, що відзначаються через місяць після проводів чергового
прояву Сонця. Відбувається культ зустрічі нового Місяця-човна на
воді, вшанування зелені, а разом із ними новонароджених дітей,
померлих та навколошлюбних обрядів.
Література:- Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. – Т. V
(Осінній цикл). – Вінніпег, Торонто, 1963. – 250 с. - Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994. – С.52-57.
2- й Спас (Великий, Яблучний)
6 серпня
Опісля семи шестиденних тижнів від Різдва Купала святкується
Великий Спас. Аналогічне свято Трійці відбувається 6 травня за
постійним сонячним календарем. Також дивимося на паралельне
свято Дороти – 6 лютого, яка символізує плодючість і зображується з
яблуками. Тобто на схемі восьмикутної зірки свято відповідає
найвищій точці, що дорівнюється з найвищим Небом.
Якраз деякі пояснення самого свята, що пов'язано із сонячним
божеством, нам вдаєтьс я знайти в юдо-євангельських розповідях про
життя Ісуса Христоса. Щоправда прив'язка до Бога Сонця і його
календарного кола була церквою порушена, але порівнюючи події
визначаємо, що тільки два образа сонячного божества мають свята
Різдва – Ісус Христос (зимове сонцестояння) та Іван Хреститель
(літнє сонцестояння). З цієї позиції виходить, що Ісусом треба
пов'язувати тільки першу половину сонячного року, потім він
помирав. А після його смерті через 7 шестиденних тижнів
відбувається Преображення. Хоч ця подія і не пов'язана напряму зі
смертю євангельського Ісуса, але саме про неї йде мова. І душа
померлого має досягнути 7-го Неба, тобто поєднатися з Космосом
(косми-волосся на маківці), порівняємо це слово з анг. space, лат.
spatium, ірл. spás, ісп. espacio, ф р. espace. Душа досягаючи простору
ішла спати-спочивати, вона спаслася (врятувалася).