Література:- Килимник С. Український рік у народніх звичаях в історичному освітленні. – Т. V
(Осінній цикл). – Вінніпег, Торонто, 1963. – 250 с. - Скуратівський В.Т. Місяцелік: Український народний календар. – К.: Мистецтво, 1993.
- 208 с.
Віста
4 вересня
Свято початку дії вечірньої Зорі, як Богині домашнього вогнища.
Вважаємо, що Матир-Сва Слава, як священна Птаха-Перуниця з
Велесової Книги мала два крила – ранкове і вечірнє. Відповідно вона
провіщала або перемогу Сонця, або його поразку:
" Слава сяє до облаків, як Сунь, і віщує нам побіди і загибель ."
(ВК,7є).
" Тут Зоря Красна іде до нас, яко жона блага, і молока дає нам в
силу нашу і кріпость двожилу. Та бо Зориня Суне вістяща. [...] І так
рече Суне, що віз з волами єсть там і жде його на Молочній Стезі.
Як тільки Зоря проллється в степи, позвана Мати, аби Сва
поспішила ." (ВК,7ж) [1].
Образ Птиці відтворений в календарній системі. Нам відомі опорні
точки календаря, які вказують на межі діяльності Зорі. Враховуючи,
що доба прирівнюється до року, то вечірнє (тобто осіннє) крило Зорі
має межі і відповідні свята: 4 вересня та 4 грудня. Аналогічно
вираховуємо ранкове (весняне) крило: 4 березня та 4 червня. Літня
середина між крилами якраз і визначить нам свято Перуна – 20 липня.
[7 , 33].
Галина Лозко за експедиційними матеріалами на цю дату ставить
Осінню Перуницю, свято на честь Блискавки і Грому – останні осінні
громи засинають на зиму. В цей день палять вогнище з тернового
гілля, яке завдяки особливим речовинам, що містяться в рослині не
згорає і з давніх часів було відоме як "Неопалима купина". Перед
таким вогнищем читали замовляння проти пожежі. [6 , 347].
Свято названо "Віста" умовно, бо ми не знайшли народного
відповідника саме на цю дату. До слов'янської Віст и близька біблійна
Вашті з "Книги Естер" чи римська Веста (Vesta) – вечірня зоря, якою
називають планету Венеру. Веста, як і грецька Гестія чи скіфська
Табіті (пор. "топити") [2, IV,59], є Богинею домашнього вогнища,
покровителька міст і держав. Вислів "Де ти вешталася?" стосується
саме порівняння із зорею. Західна частина світу має близьку назву до
"Вісти" у ряді європейських мов: west (анг.), westen (нім.), ovest (італ.)
та ін.