Руський Православний Календар - Пашник Світовит Дмитрович

часто взагалі не відбувалися, а придумані для поучення побожних
віруючих. Все ж ці легенди допомагають дізнатися первісну суть
обряду.
Юліан Катрій пояснює, що у святкуванні ВЧХ не йдеться про
звичайне почитання-поклоніння св. Хрестові, яке буває в
Хрестопоклінну неділю. Тут ідеться про те, що властиво становить
цей празник та про що говорить сама назва празника: Воздвиження,
що значить Піднесення, цебто особливий урочистий обряд почитання
і прославлення св. Хреста. [7 , 224].
Ми не будемо зупинятися на кумедній історії віднайдення
св. Хреста блаженною Оленою, матір'ю цесаря Костянтина в 326 р.,
цю подію христосівські церкви відзначають навесні. А згадаємо, як
повідомляє Ю.Катрій, що початок празникові Воздвиження дало
посвячення храму Господнього Воскресіння, що його збудував св.
Костянтин Великий на Голготі в Єрусалимі. Це посвячення відбулося
13 вересня 335 року. Наступного дня після посвячення храму (14
вересня) було врочисте воздвиження віднайденого св. Хресного
Дерева.
Аналогічно було ще раз встановлено Хреста після персидської
неволі, коли цар Хозрой у 614 р. здобув Єрусалим і забрав Господній
Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. Чотирнадцять літ пізніше цісар
Іраклій по своїй перемозі над персами відзискав св. Хреста і приніс
його до Єрусалиму, де 14 вересня відбулося друге врочисте
воздвиження св. Хреста. Празник воздвиження належить до 12
великих празників – так повідомляє нам о. Юліан Катрій. [7, 224,
225].
У цих розповідях ми бачимо звичайну казку з мандрами
дерев'яного хреста, який мав би вже давно згнити або використаний
на дрова, бо це знаряддя катування не гідне таких почестей у
іновірців, але ніхто йому не завдав шкоди. А що зробили з хрестом
віруючі?..
Пастор Іван Барчук засуджуючи хрестопоклоніння зазначає: "Але
хоч люди наробили тих «рабських шибениць без міри», то, однак,
найбільшою святинею є для них хоч маленька трісочка з того хреста,
якого, ніби, цариця Олена знайшла, цебто того, власне, на якому був
справді розп'ятий Сам Христос. Тим більше, що люди користолюбні
і, замість того, щоб мати цілого "Нехуштана", то вони порубали
«хреста Христового» на дрібні кусочки і розпродали їх за грубі гроші
по цілому світі. Під час хрестоносних походів на турків (мусульман. –
С.П.) від 1096-1291 рік йшли в Європу з Палестини цілі транспорти