Можемо припустити, що й хрещення
Русі князем Володимиром і його
поверження Перуна є міфологічним
сюжетом. В імені Володимир можна
розпізнати Бога Велеса, що дійсно є
володарем нижнього світу. Інші
складові імені Лад і Мир є ознакою
осіннього Сонця. [1 2, 43]. Тому стає
зрозумілим хрещення Володимира на
Василя, бо це ім'я етнографи
ототожнюють з Місяцем [6, 68] –
потойбічним Сонцем. Сонячна сила
завмирає доки не пробудиться навесні.
Образ Князя Володимира відображає
встановлення Хреста на київських горах. Цей образ одночасно
символізує смерть і утворення зародку сонячного Бога.
Треба згадати й середньовічні розповіді про легендарного короля
Артура, що уособлює весняне сонячне божество, якому дано силу
витягти з каменю меча Ескалібура [15, 139]. Артур з 12 лицарями
нагадує нам Ісуса Христоса з 12 апостолами.
Дата пробудження Перуна повинна бути протилежною даті його
смерті, і таке свято фіксується в календарях. На місце старого
Римського Бога війни Марса кликали нового, який мав би
забезпечити врожай у новому господарському році. [4, 37]. І це
дійство має відбуватися 14 березня. Аналогічно на цю ж дату жиди
святкують Пурим (Перун) – перемогу Мордехая (походить від
вавилонського бога Мардука, пор. місяць март) над Гаманом (звідси
руське гаман (також пор. "гумно") – вмістилище для скарбів, що
тотожно Велесу). [1 3].
У скіфів було ушанування Бога війни Арея. Геродот описує
наступне жертвопринесення цьому Богові: "В центрі області кожного
народу існує священна споруда для Арея, яку вони роблять ось як:
накладають в'язанки хмизу завдовжки і завширшки до трьох стадій,
але не дуже високі. На них влаштовують чотирикутну площадку, три
сторони якої стрімчасті, а на четверту можна зійти. Щороку вони
накладають на цю споруду сто п'ятдесят возів хмизу, бо через
непогоду вона постійно осідає. В таку купу хмизу кожен народ
встромляє старий залізний меч, який є символом Арея... " [3 , 194].
Леонід Залізняк наводить докази існування культу меча у скіфів. В
урочищі Носаки поблизу с. Василівка Запорізької області київським
Кам ' яні антропоморфні стели з
Північного Причорномор ' я [5, 157]