У Красногорівці залишилися одиниці. Музичну школу відкрили спеціально
для мене. Мама сказала, що педагогу це потрібно навіть більше, ніж мені.У підвалі було вогко і холодно. А
хворіти – недозволена розкіш. Ліки
коштували, як поїздка на море.Я не могла сказати мамі, що
в мене зник голос. Вона і так
забагато на собі тягла.Тому я просто оголосила, що з
мене досить музики.Мама сказала: для того, щоби
відпустити біль, його треба зафіксувати.Спробуємо іншим разом.
Ти ще співатимеш,
от побачиш.Яка музика,
коли навколо таке
відбувається?
Тиха.Запам’ятовуй
все, що бачиш.