Після звільнення Слов’янська усюди вивісили жовто-блакитні прапори. Хотілося вірити, що місто змінилося.
Але, як і раніше, ми просто не мали куди піти. І раптом у Слов’янську
з’явилися люди, які не
хотіли повторення
квітня 2014-го.
А може, і не раптом. Може, до
2014-го я їх просто не помічав.
Я взявся допомагати у «Теплиці».
І дізнався про купу інших ініціатив.