припинили існувати, а інші майже вилюдніли. Про ті часи збереглися тільки
фрагментарні записи. Див. також Акт Десяти Націй.Туатга’ан: Кочовий народ, відомий також як бляхарі та мандрівники. Живуть
в яскраво розмальованих будах, дотримуються цілковито пацифістського
вчення, яке називають Шлях Листка. Бляхарі лагодять речі так, що вони часто
стають кращими за нові, але селяни остерігаються цього племені через чутки,
нібито ті викрадають дітей, а також намагаються навернути хлопців і дівчат
у свої вірування.
Фар Дарайз Май: Дослівно: «Діви Списа». Одна з бойових спільнот аїльців.
На відміну від усіх інших, до неї можуть входити жінки, і тільки жінки. Діва
не може вийти заміж і залишитися в спільноті; не може вона також битися
тоді, коли виношує дитину. Якщо Діва народить дитину, ту передають іншій
жінці на виховання, до того ж таким чином, що ніхто не знає, хто мати ди-
тини. («Жодному чоловікові не можеш ти належати, і тобі не може належати
ані жоден чоловік, ані жодна дитина. Спис — ось твій коханець, твоє дитя
і твоє життя».) Такими дітьми дуже дорожать, бо існує пророцтво, що дитина,
народжена від Діви, об’єднає клани і поверне аїльцям велич, яку вони мали
в Епоху Легенд.
Фейн, Падан: Крамар-дрібноноша, котрий прибуває до Емондового Лугу напе-
редодні Ночі Зими.
Хребет Світу: Пасмо високих гір з небагатьма перевалами. Відокремлює Аїльську
пустелю від західних земель.
Чарін, Джеїн: Див. Обходисвіт, Джеїн.
Часи Безуму: Див. Світотроща.
Червона Аджа: Див. Аджа.
Чорна Аджа: Див. Аджа.
Шадар Лоґот: Старою мовою «Місце, де чигає Тінь». Місто стоїть покинутим
ще з часів Траллоцьких війн і відтоді має недобру славу. Інша назва «Засідка
Тіні».
Шайнар: Одна з Порубіжних земель. Герб Шайнару — чорний яструб, що каменем
падає з висоти.
Шайол Гул: Гора у Звироднілих землях, місце, де ув’язнено Морока.
Шей’тан: Див. Морок.
Шеріам: Айз Седай, належить до Блакитної Аджі.
Шуфа: Убрання аїльця, хустина, зазвичай кольору піску або скель, якою огортають
голову та шию, залишаючи на видноті лише обличчя.
Щезник: Див. Мерддраал.