І прокинеться Левіафан

(JuriyJ) #1
І ПРОКИНЕТЬСЯ ЛЕВІАФАН 23

заслабка і не годна підкріпити свої претензії, то це ж чудово. Вони
злочинці, ти про це не забув?
— Еге ж, аякже, — гмикнув Міллер. — Кажи, що хочеш, про орга-
нізовану злочинність, але вона принаймні організована.
Гевлок присів на пластикову табуретку поруч з Міллером і витяг-
нув шию, вдивляючись в екран.
— Ну гаразд, — знизав плечима він. — Але що в біса означає оце
«попався на раз-два»?
— Боксерський термін, — пояснив Міллер. — Перший удар ти ба-
чиш, а другий — ні.
Комп’ютер дзенькнув і озвався з динаміків голосом капітанки
Шаддид.
— Міллере? Тут?
— Ну-ну, — похитав головою Гевлок. — Бути халепі.
— Що? — різко перепитала капітанка. Вона так і не позбулася
упереджень щодо походження Гевлока з однієї із внутрішніх пла-
нет.
Міллер підняв руку, аби стишити напарника.
— Я тут, капітанко. Слухаю.
— Міллере, зайдіть до мене в кабінет, будь ласка.
— Уже йду.
Міллер підвівся, і Гевлок зайняв його місце за комп’ютером.
Мовчки. Вони обидва знали, що Шаддид покликала б їх обох, якби
хотіла бачити Гевлока. Іще одна причина, чому він ніколи не стане
старшим слідчим. Міллер залишив його за переглядом запису
і спробами з’ясувати нюанси класових, станових, національних і ра-
сових розбіжностей. Робота на ціле життя.
Кабінет капітанки Шаддид був облаштований у затишному жі-
ночному стилі. На вікнах висіли штори зі справжньої тканини,
а в повітрі стояв запах кави та кориці — ароматичні вставки в пові-
тряний фільтр обійшлись їй разів у десять менше, ніж коштували б
такі продукти. Уніформу вона носила вільно, волосся — розпустила,
попри корпоративні приписи. Якби Міллера коли-небудь попро-
сили описати її однією фразою, йому на думку спали б, напевно,
слова «маскувальне забарвлення хижака». Вона кивнула в бік
стільця, і він сів.
— Що розкопали? — поцікавилася Шаддид, проте її погляд блу-
кав стіною поза ним.
Це була не раптова перевірка з її боку — вона просто зав’язувала
розмову.

Free download pdf