Відповідальність за строки
доставки вантажів
Питання щодо своєчасної доставки вантажів та відповідальності за прострочення завжди
зберігають свою актуальність. Інколи експедитори беруть на себе відповідальність за
дотримання строків доставки, навіть коли не є фактичними перевізниками.Щоб не взяти на себе зобов’язань більше, ніж можна вимагати від фактичного перевізника,
експедиторам важливо розуміти особливості правового регулювання строків доставки.THINK FORWARDING(^24) 13| ЖОВТЕНЬ, 2021
Загальні питання
Договору перевезення характерні спільні риси незалежно від виду транспорту. Тому
існують транспортні норми права, що застосовуються до усіх договорів перевезення, якщо
відсутні спеціальні. Ці норми встановлені, зокрема, господарським та цивільним кодексами
України (далі «ГК України» та «ЦК України» відповідно).
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк,
встановлений договором, якщо інший строк не встановлений законодавством, а в разі
відсутності таких строків – у розумний строк – ч. 1 ст. 919 ЦК України.
Розумний строк є оціночним поняттям. Якщо сторони не визначать його самостійно,
це дасть суду можливість вирішити який строк є розумним на його внутрішнє переконання.
У разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов'язаний відшкодувати другій
стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми
відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами) – ч. 1
ст. 923 ЦК України.
Прикладом законодавчого встановлення строків є залізниця. При доставці вантажів
залізничним транспортом по Україні застосовуються Правила обчислення термінів
доставки вантажів, що затверджені відповідно до Статуту залізниць. Як визначаються
строки на залізниці та яка відповідальність за їх порушення ми розглядали у серпневій
розсилці АМЕУ за 2020 рік No 03/08.
Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу,
якщо прострочення сталося не з його вини – відповідно до ч. 2 ст. 313 ГК України.
Зазначимо, що доведення відсутності вини перевізника – обов’язок самого перевізника.
Сплата штрафу за доставку вантажу з простроченням не звільняє перевізника від
відповідальності за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок
прострочення – ч. 4 ст. 313 ГК України.
Розглянемо особливості відповідальності за прострочення доставки вантажів у
міжнародному автомобільному сполученні.