THINK FORWARDING
13| ЖОВТЕНЬ, 2021 Відповідальність за строки доставки вантажів^25
Карантинні умови і невизначеність
Міжнародне автомобільне перевезення
Основним джерелом регулювання при міжнародному автомобільному перевезенні
вантажів є Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів
(«КДПВ» / «Конвенція CMR»).
У випадку прострочення доставки, якщо позивач доведе, що прострочення завдало
збитку, перевізник компенсує такий збиток, який не може перевищувати плату за
перевезення – ч. 5 ст. 23 КДПВ.
Перевізник звільняється від відповідальності, якщо затримка доставки сталась
внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями
або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин,
уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути. Тягар доказу того, що
затримка доставки викликана такими обставинами, лежить на перевізнику – ч. 2 ст. 17, ч. 1
ст. 18 КДПВ.
Прострочення в доставці вантажу може призвести до сплати компенсації лише в тому
випадку, якщо заява перевізнику була зроблена у письмовій формі протягом двадцяти
одного (21) дня від дня передачі вантажу у розпорядження одержувача. День передачі
вантажу у розпорядження одержувача до терміну не зараховується – ч. 3, 4 ст. 30 КДПВ.
Звертаємо увагу на висновок апеляційного суду в постанові по справі No 918/613/16
від 11.05.2017:«Отже вимога, закріплена в частині 3 статті 30 Конвенції стосується питання
стягнення саме вантажовідправником/вантажоодержувачем збитків з
безпосереднього перевізника товару, та не поширює свою дію на випадок
стягнення експедитором з перевізника штрафу за затримку доставки вантажу....регулювання правовідносин сторін за договором на транспортно-експедиційні
послуги виключно базуючись на основі Конвенції є помилковим, оскільки останні не
є відносинами між перевізником та вантажовідправником/вантажоодержувачем,
а полягають у організації перевезення та наданні інших послуг, пов’язаних з
перевезенням на відміну від правовідносин саме з перевезення, в тому числі і у
міжнародному сполученні. До того ж сама Конвенція не містить жодних
застережень щодо неможливості встановлення у договорі між сторонами
штрафних санкцій як виду забезпечення виконання зобов'язання.»