та баба тощо. Вони беруть із собою козу, коня, плуга чи рало, серпа
та цурку. Заходячи в подвір'я, вчиняють новорічний засів: орють і
засівають сніг, а потім волочать. Зайшовши до оселі, вчиняють
різноманітні жартівливі дійства – кроплять присутніх водою,
розмальовують комина, мастять глиною господарські речі,
"розмовляють" з піччю, замітають "навиворіт" долівку, вчиняють
"сварки" й "мирові", а на останок вимагають могорич. [2, 29].
Література:- Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. –
Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с. - Скуратівський В.Т. Дідух: свята українського народу. – К.: Освіта, 1995. – 272 с.
- Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
- Чубинський П.П. Мудрість віків: У 2 кн. – Кн2. – К.: Мистецтво, 1995 – 124 с.
Водосвяття (Водохреща). Богоя влення
5-6 січня
Напередодні Богоявлення проводять Святвечір – Голодну кутю. Як
і на Багату кутю, на другу Вілію готують лише пісні страви, але в
меншій кількості.
Починаючи з вечора і до сходу Сонця в храмах роблять відправу і
святять воду. Саме освячення води має закінчитися до сходу Сонця.
Та ка вода вважається корисною для здоров'я і проти усякого лиха: її
вживають при різноманітних хворобах, змащують хворі місця,
скроплюють хати і господарства. [1, 145].
Мітологічне заходження Сонця у світові Води символізує
поєднання чоловічого і жіночого начала у божественному шлюбі. Це
відображено на українському державному прапорі, де синя смуга – це
Вода, а жовта – Сонце. Поєднання цих двох стихій відображено і на
шестикутній зірці, де трикутник з кінцем угору символізує Вогонь, а
донизу – Воду. Оцей божественний шлюб називається Ордан, де Ор –
Сонце, а Дана – Вода. Свято продовжується наступного ранку, коли
зустрічають вихід Сонця – Богоявлення.
До сходу Сонця люди йдуть на Богоявлення, а перед тим мають
запастися на увесь рік свяченою водою. В кожній хаті впродовж року
мала обов'язково стояти під образами пляшечка з такою водою, яка,
якщо освячена і зберігається за всіма правилами, не псується.
Якщо лід товстий, на річці чи ставку випилюють з льоду хрест, що
символізує Сонце і ставлять біля прорубу. Поруч з хрестом стоїть
престол, також зроблений з льоду й обвитий сосновими гілками – так
звані "царські врата". З храму, де проходило Богослужіння, люди
несуть хоругви, прапори.