На Чорноморщині дівчата, виводячи "Шум" ( гра аналогічна до
" Віночку ") завертають у коло і пробігають під "Аркою" рук останніх
двох дівчат, а ті, пропустивши всіх, самі під своїми ж руками
повертаються так, що їхні руки складаються навхрест. Таким чином
останні пари дівчат пробігають під руками наступних пар і стають
одна проти одної в дві лави, утворюючи при цьому з своїх рук щось
на зразок плоту. Заплітаючи такий пліт, дівчата співають:
Ой, нумо, нумо,
В зеленого Шума,
Огірки - жовтяки,
Женітеся, парубки,
Ой вам трясця – не дівка.
Трясця вам, а не нам,
Трясця нашим ворогам.
Ой, у того Шума, Зеленая шуба...
На сплетені руки ставлять босоноге дитя років п'яти або шести,
хлопця або дівчину – "аби шустре було, щоб шкереберть не
полетіло". Дитя ходить по живому "плоті чи містку", а хор співає:
Шум ходить по діброві,
А Шумиха рибу ловить;
Що вловила, те й пропила,
Сукні дочці не купила.
Пожди, доню, до суботи,
Куплю сукню і чоботи.
Пожди, доню, понеділка,
Зів ' ю вінок із барвінка.
Абож мені сукню крайте,
Абож мене заміж дайте.
В міру того, як "Шум" рухається вперед по руках хоровідниць,
залишені позаду пари дівчат перебігають наперед і знову сплітають з
своїх рук "місток". Таким чином "Шум" може йти і йти далі; так він
звичайно рухається доти, доки не обійде навколо храму. [2, 308-310].
Література:- Войтович В.М. Сокіл-Род. Легенди та міфи стародавніх українців. – Рівне: Оріяна, 1997.
- 332 с.
- Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. – Т.1. – К.: Оберіг, 1991. –
456 с. - Губерначук С. Дажбог мене вислав... // Сварог. – 2001. – No11-12. – С. 34-38.
- Цьось А.В. Українські народні ігри та забави: Навчальний посібник. – Луцьк: Надстир'я,
- – 96 с.