біля старої церкви, причому це робили від визрівання гарбузів в
серпні місяці і не приурочували до якоїсь дати календаря.
Ми пропонуємо поставити на 1 листопада ушанування Предків –
Дідів, замість Дідової суботи на Дмитра, що буде більш доречним і
відповідає одному із тверджень, що Дідова субота проводилася через
тиждень після Дмитра. Так як в при шестиденному тижні неділя
відсутня, то й виходить, що при календарі з прив'язкою чисел до днів
тижня перехід на новий місяць відбувався з суботи на понеділок.
Василь Скуратівський пише, що "у давнину на Кузьму-Дем'яна
справляли "осінніх дідів" – ушановували покійників" [5 , 140].
Протилежно в календарі проводять поминки на 1 травня (Мая) і
починають Зелений тиждень з ушануванням Предків , які приходять
маятися до світу живих. На цей час зустрічали перші весняні сходи
ярової пшениці. Натомість можна зробити відповідник, що на 1
листопада зустрічали сходи озимини.
Література:- Хелловін. – http://uk.wikipedia.org/wiki/Хелловін.
- Легенди та перекази / упор. А.Л. Юаніді. – К.: Наук. Думка, 1985. – 400 с.
- Лозко Г.С. Коло Свароже: Відродження традицій. – К.: Укр. письменник, 2005. – 222 с.
- Пашник С.Д. Символіка святилища-обсерваторії на острові Хортиця / Священний
острів Хортиця. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 2014. – С. 24-39. - Скуратівський В.Т. Місяцелік: Український народний календар. – К.: Мистецтво, 1993.
- 208 с.
- Яценко Б. "Слово о полку Ігоревім" та його доба. – http://www.svit.in.ua/kny/slovo.rar.
Миха ( Михайло )
8 листопада
Один із шанованих мітологічних образів в Русі-Україні є Михайло
або Миха. Цей образ шанувався у стародавній вірі і пізніше був
запозичений юдо-євангельською вірою.
Так Степан Килимник зазначає, "що легенди про св. Михаїла
збе реглися і дохристиянські, і ранні апокрифічні християнські... За
наших дідів-прапрадідів в Україні було в лісах чимало вовків, які
ніччю набігали в села, тягли з кошар ягнята та вівці, інколи нападуть
на кошару й передушать 8-10 овець, розірвуть одну-дві, поїдять, а на
ранок знову втікають у ліс. Єдиним рятунком селяни вважали
молитви до Миха-Михаїла, який міг наказувати любій дикій тварині й
звірі лісові підкорялися йому, слухали його." [2, 201, 202].
У народній традиції, описує Валерій Войтович, Михайло – опікун
звірів та захисник мисливців. Ще у стародавні часи він допоміг
людині добувати для прожитків їство, мед, хутро, а також приручити
дикого собаку, котрий, як казали ще волхви "вивів людину в люди".