Руський Православний Календар - Пашник Світовит Дмитрович

Миха навчив звірину розуміти людську мову, а вибраних людей
розуміти мову звірів і птахів.
Про славного молодця Михайла згадується у стародавній колядці, в
якій чарівна королівна-Зоря прибуває до свого молодця, щоб стати
жоною:
Славен, славен молодець Михайло,
Як був славен да й прославився,
Написав листа до королівни.
Вона йому одписує:
" Ой гордуй, не гордуй, коня не мордуй,
Та я до тебе сама прибуду.
Буду йти лісом та з лютим звірем,
Буду йти полем та з буйним вітром,
Буду йти водою та з ютонькою,
А під село прийду – чорною хмарою,
В село войду з дрібним дощиком,
На подвір ' я зійду з ясним Сонечком,
А в сінечка войду з ясним Місяцем,
У світилку войду з ясною Зорею,
За столом сяду красною панною
Та допіро буду твоєю жоною ".
Миха – покровитель сміливців. Він непримиренний войовник з
усякою нечистою силою. Це йому Господь доручив вогненний меч –
символ нового Місяця. На початку холодів Миха приїжджає до людей
на білому коні – "справжню зиму приводить". На Миху господар
гарно припрошував домовика ставив йому кухоль пива, просив не
залишати оселю.
У народній поезії Михаїл Архангел виступає
в ролі перевізника душ:
Протікає тут ріка, да ріка огнена
Від сходу да і до заходу.
Від заходу да і до сівера;
По тій річці та по огненій
Їздить Михайло - архангел - свєт,
Перевозить він душі, душі праведні.
В одному з апокрифів є цікаве відлуння
легенди про походження вогню: то архангел
Михаїл запалив його від зіниці Божої, тобто від
Всевидючого ока, і приніс на землю; так і
вогонь, викрадений Прометеєм, був запалений
від сонячної колісниці. [1, 303]. В.^ Войтович. Миха^