Досить виразні паралелі можна провести й між обрядом "Весілля"
та святами Миланки (31 грудня) і Василя (1 січня), коли хлопець
переодягається дівчиною Миланкою, а юнка – хлопцем Василем
(весільний ритуал перевдягання). Ряджені бешкетують, тому, за
звичаєм, від таких гостей потрібно відкупитися, інакше вони зроблять
повне безладдя в оселі.
Звичайно перевдягання хлопця в дівчину і навпаки нагадує нам
весі льних циган-ряджених, дослівно – "це ганьба" (ряджені
начіпляють на себе статеві ознаки жінки і чоловіка). Тобто ті що
відтворюють ганебний (нижній, потойбічний світ) вчинок, де все
перевертається, тому молода стає сонцем, а молодий – місяцем
(зазвичай ці символи діють навпаки). Нижній світ вночі виглядає як
такий, що висить над землею в перевернутому стані. Це наче Світове
Дерево з гілками донизу, а корінням догори. [6, 21].
Тому в сучасних обрядах ми бачимо білий одяг нареченої і темний
- нареченого. Цигани, як народ, отримали це прізвисько за свою
ганебну поведінку у більш цивілізованому суспільстві, що нагадує
ряджених-бешкетників на весіллях.
Треба зазначити, що у рідновірів немає різкого дуалізму, а є
світоглядний, в якому Верхній світ представлений батьком Сварогом,
а нижній матір'ю Рожаницею (Рогань), тобто Слава (Сва) – гора,
Ганьба – низ. Обидві частини разом – це Всевишній Род – яйце-
Всесвіт.
Як зазначає О. Знойко у містеріях з Василем – Місяцем і Маланкою - водою та в забавах з щедровечірніми весільними парами
провіщаються наступні комічні події. У Вавилоні з дня одруження
богині вод Бау з богом Сонця Бар-Баром (Баббар) починався новий
рік. [1, 219].
Також треба зазначити, що на Новий рік двір зорюють плугом. Двір
співвідноситься з жіночим лоном, а плуг з чоловічим прутнем, тому
це є шлюбний обряд. Після оранки відбувається засівання-
запліднення поля (двору).
Про ці чоловічі і жіночі взаємини співається в українських
весільних і сороміцьких піснях, наприклад:
Ой піду я темним лугом,
Оре милий своїм плугом,
Чужа мила поганяє,
І к сонечку промовляє:
Помож, Боже, чоловіку,
Щоб так орав поколь віку.