символізувати поєднання Батька-Неба (стела, хрест) і Матері-Землі
(могила – символ жіночого лона).
В обрядодійствах з водіння кози застосовується вивернутий
(волосатий) кожух, в якого одягають "козу". На вивернутий кожух
кладуть новонароджену дитину або садовлять молодих.
В цих обрядах проглядається культ продовження роду. Тому
обряди народження, весілля і поховання супроводжуються
відповідним засіванням. Закиди окремих дослідників, що не можна
засівати взимку є невірними, бо ці діє можуть проходити протягом
усього року. Тому ми маємо у нашому звичаєвому календарі
відповідники святу Василя: Проводи (мається на увазі в потойбічний
світ, яке відбувається в човні-місяці) – 1 квітня – Новий рік в Ірані;
Похорон Ярила (Косьми і Дем'яна – космос і демон – два кінця човна)
- 1 липня – Новий рік в Єгипті; Покрова (покриття після смерті
померлого, початок періоду весіль) – 1 жовтня. Всі ці свята
припадають на 9 день від смерті попереднього прояву Сонця.
Як бачимо зимовий Новий рік має чітку міфологічну прив'язку і
немає наразі особливої потреби переносити його на молодика близько
1 березня (літописний Новий рік) чи на 21 березня (?), як це робиться
в деяких рідновірських течіях. Це призводить до плутанини і
невідповідності з державним стилем. До того ж після відзначення
Нового року за цими датами, всі наступні свята у громадах святкують
за григоріанським (державним) календарем, що повністю ставить під
сумнів доцільності таких дій.
Література:- Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К.: Молодь, 1989. – 304 с.
- Калайда Г.І. "Рігведа" для спраглих. – Запоріжжя: Руське Православне Коло, 2009. –
220 с. - Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ч 1.
- Ню Йорк, Рим: Василіан, 1982. – 493 с.
- Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. –
Кн.1. – К.: Обереги, 1994. – 400 с. - Пашник С.Д. До календарних витоків // Родове Вогнище. – К.: РВ РПВ. – No3. – 7513. –
С. 51. - Серяков М. Рождение вселенной. Голубина книга. – М.: Яуза, Эксмо, 2005. – 576.
Сосна, я лина (сме река)
Ми Новий рік святкуємо узимку, а це вічнозелені дерево є
символом Всесвіту для цього періоду року. На нього чіпляються
іграшки, гірлянди наче зірки на нічному небі. [1, 50].