Руський Православний Календар - Пашник Світовит Дмитрович

Господиня: Хай звеличить вас святе Сонце,
Осяють яснії зорі!
Будьте багаті, як земля,
Здорові, як вода,
Милі, як місяць! (Пригощає всіх).
Іноді посівальники водять з собою парубка, перевдягнутого козою:
Го-го, коза, го-го, сіра,
Ой розходилася, розвеселилася,
При свому двору, при господару!
Де коза ходить, там жито родить,
Де не буває, там вилягає;
Де коза туп-туп,
Там життя сім куп,
Де коза рогом,
Там жито стогом,
Де коза хвостом,
Там жито кустом.
Головного засівальника запрошують сісти на лаві, кажучи: "Сідай
же у нас та посидь, щоб усе добре у нас садилось: кури, гуси, качки,
рої і старости". [3].
При засіванні дівчата і хлопці ловлять зерна і по ним гадають: якщо
число зерен виявиться парне, то дівчина вийде заміж, і навпаки.
Зерна, якими засівали, господарі ретельно збирають і зберігають до
посіву, і тоді з іншим насінням кидають в землю. Частину їх також
дають курям, думаючи, що від цього вони будуть частіше нести яйця.
[4 , 5].
Якщо діти засівають удосвіта, то після Богослужіння роблять це і
дорослі, одвідуючи одне одного. При цьому була одна відмінність –
зерном не засівають оселю, а потрушували господарів, приказуючи:
Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця,
На щастя, на здоров'я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, як торік, –
Коноплі під стелю, а льон до коліна,
Щоб у вас, онуків Дажбожих, голова не боліла.
Будьте здорові. З новим роком.
Дай, Боже! [2, 29].
Степан Килимник зауважує, що "посівне" зерно мусить з'їсти лише
птиця, бо в яйці є зародок життя, як і в зерні, у яйці птиці є соняшна
сила, яка є доброю й прихильною до людини, а птиця є близькою до
неба – вона підіймається у повітрі, у небо. [1, 130].
Вдень на Новий рік селом ходять ватаги переодягнених
мандрівників. Серед них обов'язково має бути Василь, Миланка, дід