вкладене до лона Землі, знаходить в утробі, щоб на весні
пробудитися, народитися.
Чоловічий відповідник імені Дороф(т)ій, Доро(х)тей, Дорош, Федір
подають з грецької як "Дар Божий". [2 , 56,105]. Можливо це
означення новонародженої дитини. Окрім того іноді прізвище
Дорожний пов'язують не з дорогою, а з іменем Дорош. Думаємо що в
цьо му випадку дорога теж не зайва, адже новонароджений починає
новий шлях відправляється у далеку дорогу життя.
Ще близьке слово "дорослий". Ось що пише М. Дикарєв: "Доросле
жито є символом дорослої молодіжі, котру пора дружити:
Пора, мати, жито жати –
Колос похилився;
Жени, мати, свого сина,
Бо розволочився.
Ой час, мати, жито жати –
Колос похилився;
Пора мені заміж дати –
Голос ізмінився." [1, 236].
За церковними легендами свята Дорота
відображалася з кошиком з фруктами або
квітами, що звичайно символізує плодючість.
Порівняймо протилежне свято Спаса (1, 6
серпня), де також використовуються квіти і
яблука чи інша садовина.
Свято Дороти одне із свят, що ушановує
жінку породіллю. Цілком логічно віднайти природні відповідники
цього свята і вказати на його первісне значення, а не спотворене
пізнішими церковними видумками про закатованих мучеників.
Припускаємо, що після народження Дитини-Сонця (25 грудня) у
Матері-Землі був місячний період очищення. Цей період
завершується на Стрітення, коли дитину приєднують до Земного
Роду. Дата 6 лютого може бути вершиною породільного часу, коли
жінка знову має можливість бути заплідненою, дорідною.
Література:- Дикарєв М. Знадоби до української народної ботаніки / Бандурка: Українські сороміцькі
пісні / Упоряд. М.Сулима. – К.: Дніпро, 2001. – 280 с. - Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. – К.: Наук. думка, 1996. – 336 с.
Св. Дорота –
Франсиско де Сурбаран