Ляльник
22 квітня
За аналогією до інших свят у різні періоди року припускаємо, що
свято Ляльник присвячено весняному прояву Мокоші. У місячно-
сонячному календарі на цей період нічне світило приймає форму
літери "С" – розкритого лона, тобто місячна чаша, що наповнена
водою. Це підтверджується обрядом ушанування Лялі на лугу біля
річки. Етнографічні джерела подають наступний опис свята:
По обіді на луках збираються
хороводи. З-поміж гурту вибирають
найвродливішу дівчину,
прикрашають їй шию, руки, ноги й
талію всілякою зеленню, а на голову
одягають вінок зі свіжих квітів.
Потім дівчину урочисто всаджують
на "трон". Виготовляють його із
свіжовикопаного дерну. Склавши одну на одну кілька плиток,
створюють таким чином своєрідну лавчину. Поруч з "троном"
ставлять глечик з молоком, сир, масло та інші молочні продукти. До
ніг "Лялі" кожна дівчина кладе віночок.
Дівчата водять довкола "Лялі" хороводи й співають пісень,
переважно веснянки.
Після цього "Ляля" роздає подругам гостинці та кидає присутнім по
віночку. Дівчата намагаються упіймати їх на льоту і зберегти вдома
до наступної весни. [1, 286; 4; 5].
Іноді віночок дівчині на голову кладе сама Ляля, промовляючи:
Будь щаслива і гожа, як сонце,
Весела, як весна,
Робоча як бджола,
Багата, як земля! [3 , 168].
Натомість Степан Килимник цей же обряд Лялі ставить до описів
Зеленого тижня. [2, 367].
Література:- Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст.-реліг. моногр.
Видання друге. - К.: АТ "Обереги", 1994. - 424 с. - Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. –
Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с. - Пістун Т.В. Рідні свята в Колі Сварожому: сценарії виховних заходів. – Тернопіль:
Мандрівець, 2014. – 224 с. - Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн. – К.: Перлина, 1994.
- Чубинський П.П. Мудрість віків: У 2 кн.: К.: Мистецтво, 1995.