чи: Трава - травиця, красна дівиця,
Не я тебе садила, не я й поливала:
Господь тебе садив,
Господь і поливав –
Всякому онукові на поміч давав!
Годилося цього дня митися в купелі з цілющих трав. [4].
Як повідомляє Марина Гримич, селяни вірили, що на русальному
тижні русалки виходять із свої схованок (із лісу, з поля, з водоймищ,
навіть з боліт) і влаштовують собі свято, яке буває раз на рік. І люди
мусять поважати це свято: не працювати, не робити того, що може
образити русалок, бути пильними, інакше ті можуть завдати якоїсь
великої шкоди... Найчастіше про русалок говорили як про молодих
дівчат, які з розпущеним волоссям (часом у вінках) святкують свій
тиждень: роблять гойдалки, сплівши дві берези докупи, гойдаються,
регочуть, ляскають по воді, співають. У Наддіпров'ї існувало повір'я,
що там, де "майки" танцюють, краще росте трава і краще рута зеленіє.
[1, 28].
Література:- Гримич М.В. Зелені свята // Родовід. – 1993. – No 5. – С.21-29.
- Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. –
Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с. - Маковій Г.П. Затоптаний цвіт: Народознавчі оповідки. – К.: Укр. Письменник, 1993. –
- Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2 кн.: К.: Перлина, 1994.
- Творун С.О. Практична етнологія для ділових людей. Навчальний посібник. – Вінниця:
Книга-Вега, 2005. – 216 с.
Проводи Русалок
13 травня (понеділок через тиждень після Трійці)
Перший після русалчиного тижня понеділок вважається останнім
дн ем "князівства русалок". Це є звичаєві проводи нявок з поля до лісу
чи води. У такому урочистому дійстві беруть участь усі жінки й
чимало чоловіків (за іншими джерелами тільки жінки [3 , 72]).
Прикрасившись квітами та галузками з дерев, всі йдуть в поле,
на співуючи:
Ой проведу я русалочок до броду,
А сама вернуся додому.
- Ідіте, русалки, ідіте,
Да нашого жита не ломіте...
Да наше житечко в колосочку,
Да наші дівоньки в віночку.
... Проводили русалочки, проводили,
Щоб вони до нас не ходили,