- Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. –
Кн.2. – К.: Обереги, 1994. - Лозко Г.С. Українське народознавство. – К.: Зодіак-ЕКО, 1995. – 368 с.
- Пашник С.Д. Образ Матир-Сви, як священної птахи русів, у Велесовій Книзі / Бойовий
дух воїна – Запоріжжя.: Руське Православне Коло, 7524 (2016). – С.28-35. - Пашник С.Д. Руська Православна Віра у питаннях і відповідях. – Запоріжжя: РПК, 752 5
(2017). – 68 с.
2- га Пречиста. Свято Матері - Землі. Рожаниці.
8 вересня
Церква в цей день святкує Різдво Пресвятої Богородиці. Біблійних
від омостей про різдво Марії чи батьків немає, як і про дату
святкування. Церковники використали мотиви апокрифів та народних
традицій для складання легенди про Різдво Богородиці. Головним
церковним джерелом про життя Марії є апокрифічна книга, що
написана коло 170–180 року, що зветься Протоєвангеліє Якова. [3 ,
213, 214]. Довідуємося, що батьками Марії були Яким (з роду Давида-
Сонця) та Ганна (з роду Харона-Місяця). Зачаття Анни відбулося 8-9
грудня, а вже звідси вираховується її різдво 8-9 вересня. З цього
роб имо висновок, що це свято має стародавнє природне походження,
яке христосівці прилаштували для своїх потреб.
Іван Огієнко надає наступні відомості про це свято: "У нас
Рожаниці святкувалися на другу Пречисту, на Народження
Богородиці 8-го вересня. "Слово Св. Григорія" розповідає, що "по
Святім Крещенії череву роботні Попове уставиша Трепар прикладати
Рожества Богородиці к Рожанічьній трапезі, отклади діючи". Отже,
мішали Різдво Богородиці з Рожаницями. Справляли це Свято так, що
справляли трапезу з "крупичного хліба, сира й добровонного вина",
пили й їли, і співали Тропаря Різдва Богородиці. Про цю трапезу Роду
й Рожаницям згадує й Слово Христолюбця XI віку." [1, 115.].
Степан Килимник також пише про ці згадки: "У давнину, та й ще в
XVII стор., у день Другої Пречистої святкували специфічне свято
"Р оду-Р ожаниць". Цебто добрих духів-душ, опікунів нив, творців
врожаю – вірили, що "Рід і Рожаниці" "робили врожай"... Тому то це
дохристиянське свято затрималось довший час. Про це свято, як
"поганське", ми довідуємось з досить численних письмових джерел
ХІІ-ХІІІ століть. [2, 171].
Гарафина Маковій повідомляє, що на Другу Пречисту був
своєрідний Жіночий День. Особливо ушановувалася і обдаровувалася
найстаріша у домі жінка. Також на це свято був Мамин День, коли
діти вітали своїх матерів, які отримували подарунки від дітей та
чоловіка.