археологом Ю. Балтриком розкопано курган висотою до 3 м.
Поховань під курганом не знайдено, але у насипу стирчав залізний
скіфський меч. Поклонялися мечу й сармати. Пізньосарматське
плем'я алани "за варварським звичаєм встромляє у землю меч і
поклоняється йому, як Марсу", – пише давньоримський історик
Аміан Марцелін. [5 , 169].
Боротьбу (поєднання) верхнього і нижнього світу бачимо на
зображеннях священних якорів на монетах V–I ст. до н. е. Георгій
Шаповалов звертає увагу на дуже важливий момент. У всіх якорів
головними деталями являється веретено з рогами в нижній частині і
закріплений у верхній частині веретена шток, що кріпиться під кутом
90 о, але античні художники відображали рога і шток в одній
плоскості, що утворювало образ хреста, що вінчає якір. Прикладами
подібних зображень якорів і хрестів об'єднаних в одну композицію
являються символи на монетах, що відкарбовані в Сирії біля 100 р. до
н.е. і на монетах Нерона, датованих 60 р. до н. е. Археологічні
знахідки підтверджують, що образ священного якоря з хрестом в
верхній частині в римський час був використаний ранніми
христосівця ми. [17, 118, 119].
Подібний символ ми бачимо і на церковних куполах, де хрест у
нижній частині закінчується півмісяцем. Можемо визначити, що
півмісяць символізує роги Велеса, в які встромлений меч – символ
Перуна. В іншому випадку символ хреста між рогами означає Сонце
чи Вогонь, що знаходиться в човні (каміні) [11, 116]. Велесові роги,
як варіант, можуть позначати жіноче лоно. Одними із символів
Триглава є поєднання чоловічого (середній зуб) і жіночого (двозуб)
начал [12, 48]. Запліднююча сутність образу відповідає вечірньому
періоду, коли Сонце заходить до жіночого лона, а якір, який в цілому
тотожний Триглаву, опускається в підводний мир. Ця ж позиція
відповідає і державному прапору Русі-України: сонце (жовтий колір),
що занурене під воду (синій колір).
Зображення стародавніх якорів [17, 118]