І прокинеться Левіафан

І ПРОКИНЕТЬСЯ ЛЕВІАФАН 35

Але на що він міг очікувати? Звісно, «Скопулі» стояв покинутий.
Звісно, сталась якась халепа. Хернею було б не побачити нічого див-
ного.
— Еймосе, — сказав Голден, — тримайте зброю при собі, про всяк
випадок. Наомі, можеш розширити цю пробоїну? Обережно. Якщо
хоча б щось піде не так — здавай назад.
Наомі наблизила збирача до діри — білі хмарки азоту були не
більшими за пару людського віддиху зимної ночі. Газовий пальник
на збирачі прокинувся і запалав свічкою — спершу червоногарячим,
тоді білим, опісля блакитним. У повній тиші лапи збирача розгор-
нулися — геть зовсім як у комахи — і Наомі почала різати. Голден
та Еймос стали на обшивку корабля і приліпилися магнітними пі-
дошвами. Ногами Голден відчував вібрацію, поки Наомі шматувала
корпус. За мить пальник згас, і Наомі залила свіжі краї діри вогне-
гасником збирача, щоб охолодити. Голден показав Еймосові вели-
кий палець і дуже обережно опустився всередину «Скопулі».
Абордажний заряд поставили майже посередині корабля, і про-
боїна вела на камбуз. Опустившись черевиками на протилежну
стіну камбуза, Голден відчув, як під ногами хрумтять шматки їжі,
заморожені за мить. Тіл у полі зору не було.
— Еймосе, заходьте, — покликав Голден у рацію. — Екіпажу не
видно.
Він відступив убік, і за хвильку Еймос опустився поруч, трима-
ючи пістолет перед собою у правій руці й потужний ліхтар у лівій.
Білий промінь гасав стінами поруйнованого камбуза.
— Куди зара’, офіцере?
Голден постукав пальцями по стегну і замислився.
— У машинний відсік. Хочу подивитися, що сталось із реактором.
Загальним трапом вони почали підніматися до корми. Усі люки
між палубами були відчинені навстіж, і це поганий знак. Вони ма-
ють бути задраєними навіть у штатній ситуації — і вже безперечно
тоді, коли прозвучала тривога щодо пробоїни в корпусі. Якщо вони
всі розчахнуті, значить, на жодній із палуб корабля не залишилося
повітря. А отже, не залишилось і вцілілих. Так можна було очіку-
вати — але це все одно породжувало відчуття поразки. Вони швидко
перетнули невеликий корабель, зупинившись тільки в майстерні.
Дорогі запчастини двигуна та інструменти залишалися на місці.
— Не грабували, — прокоментував Еймос.
Голден не став казати у відповідь «а що тоді?», але німе запи-
тання все-таки зависло між ними.