мітлою змив. Та й топилося там к лихій годині!... Але вся сила дідова
на ворогів пішла, помер. Поховали мудрого Савуру з великими
почестями на горі, відтоді та гора його іменем зветься. [7].
Степан Наливайко зазначає, що індійське плем'я сувіри, яке
мешкало на півдні України і має надзвичайно багато спільного зі
слов'янами сіверами, також має свого легендарного предка – царя
Сувіра. [4].
Ушанування Сави, як проява Батька Неба, є звичаєвою справою для
нашого народу, яка відображає світогляд Предків у продовжені роду.
Література:- Біблія або книги Святого Письма Старого і Нового заповіту. – Druckhaus Gummersbach
West-Germany, 1988. - Велесова Книга / Упор., перек., ком. С.Д. Пашник. – Запоріжжя: Руське Православне
Коло, 7518 (2010). – 160 с. - Л еся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1977 р., т. 9.
- Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. – К.: Вид. центр "Просвіта", 2000. – 288 с.
- Силенко Л. Мага Віра. – РУНВіра, 1979. – 1428 с.
- Скуратівський В.Т. Русалії. – К.: Довіра, 1996. – 734 с.
- Шилов Ю.О. Джерела витоків етнокультури XIX тис. до н.е. – II тис. н.е. – К.: Аратта,
- – 272 с.
- Щокін Г.В. Людство і віра: Всесвітня історія народів і релігій: Енцикл.-довід, вид.: [У 4
т.]. – К: МАУП, 2005 – Т. II. – 640 с.
Велес (Микола, Дід Мороз)
6 грудня
В народній і церковній традиції в цей день поминають Миколу
Зимового. Микола тотожний Велесу і Діду Морозу, який у червоному
одязі із торбинкою дарунків мандрує від оселі до оселі. За
Скуратівським всі три свята – Варвари,
Сави та Миколи – називали
миколаївськими святами. Вважалося, що
з Миколою остаточно приходить Зима:
"Хвали зиму після Миколи". [4, 224].
Ми маємо всі підстави вважати ім'я
Микола загальноарійським. Так,
наприклад, «Велика хроніка» про
Поль щу, Русь і їхніх сусідів ХІ–ХІІІ ст.
пише про легендарного короля слов'ян з
іменем Микл. [1, 65].
Степан Наливайко вважає, що в мові
хін ді слово «куль» (похідне від
санскритського «кула») і виступає у
складних словах другим компонентом і