Крім доріг та обійсть, вербу висаджують також у полі біля криниць,
щоб вода завжди була чистою і холодною, а обіч річок та ставків –
щоб зміцнити береги від обвалів та замулення.
Посвячені галузки затикають також у хлівах і стайнях – щоб
нечиста не правувала. Решту ж кладуть за образи на покуті. Це дерево
допомагає від багатьох недуг і має неабияку магічну силу. Виганяючи
вперше корів на пасовисько, їх обов'язково благословляють свяченою
вербою – щоб тварини не губили череди й всяка нечисть не чіплялася.
[2 ].
З понеділка після Вербиці починається Білий тиждень – готуються
до зустрічі Великодня, наводять порядок.
Література:- Силенко Л. Мага Віра. – Канада, США: видавництво РУНвіри, 1979, – 1427 с.
- Скуратівський В.Т. Святвечір: У 2-х кн. – К.: Перлина, 1994.
Біл ий тиж день
19 березня
Професор Степан Килимник пише, що "останній тиждень перед
Великоднем має кілька назв: Білий, Жильний, Чистий, Вербний.
Чистим називали цей тиждень в давнину, бо протягом цього тижня
очищали вогнем та водою хату, господарство, рід, а пізніше – село,
все господарство повинно було очиститися перед Великим днем від
усякої нечисті, від лихих сил, від бруду, від зимової луди. Хата
мусила бути очищена, вимазана-вибілена; всі лави, столи, начиння –
випарене, вимите; білизна – випрана до останньої ганчірки... Усі дні
чистого тижня були зайняті, робота розподілялася так, щоб до
Великодня головні праці в полі та городі до четверга (див. Навський
Великдень) були закінчені." [1, 40].
Література :- Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 2 кн. –
Кн.2. – К.: Обереги, 1994. – 528 с.
Навський Великдень
22 березня
Навський Великдень припадає на четвер перед Великоднем.
Поставлений на 22 березня згідно постійного календаря за
шестиденкою (див. табл. шестиденки), це 40-й день (поминки)
Великого посту.
На б огослужбі увечері поминають Предків. Всі в храмі стоять із
запаленими свічками, з якими поверталися додому. Різними