Руський Православний Календар - Пашник Світовит Дмитрович

Є свідчення, що хлопчикам, які провідували на Великдень
хрещених батьків, давали граблі, жартома пропонуючи заволочити
поле. [3, 218].
Дітей можна запросити до столу, пригостити і дати "на дорогу"
кілька копійок. Зібрані дарунки складають до купи, а після
останнього обходу рівномірно розподіляються між усіма учасниками.
[5 ].
Натомість волочіння можна пов'язати з весільною обрядовістю.
Волочебний обряд становить початкову стадію весняних новорічних
обходів. Спочатку був приурочений випробуванням молодих хлопців
до їхньої спроможності виконувати польові роботи. Так як оранка і
волочіння пов'язане символічно із статевим актом, то це
випробування сили молодого хлопця підкреслювала його
спроможність до одруження. На свято у молодиків спочатку
допевняються, чи здужають вони волочити борону. І якщо вони
виявляють хоча б символічну готовість, отримують у віддяку дуже
символічну плату у вигляді яйця та маленького коржика із сиру, що
досі зветься "мантдриком". Це служило своєрідним благословенням
на подальшу ініціальну мандрівку. У волочебній пісні з с. Світязь,
коли одному з бабиних онуків забракло яєчка, він не визнає жодного
з подарунків, аж поки вона не пропонує дівчину-молодку. Оскільки ж
великоднє яйце уособлювало згоду родини на мандрівку, яка могла
закінчитися для ініціанта поверненням з невісткою, то заміна його
дівчиною означає дозвіл на одруження без проходження ініціальної
мандрівки. Спочатку ініціальні звичаї побутували в весняному
календарному контексті, а потім була перенесена і на зимовий
новорічний цикл з таким же значенням, набуваючи умовних дій. [3 ,
219].
Саме в цьому контексті стає зрозумілим для чого дівчата на
Великдень віддають "колодку" хлопцям у ви гляді писанки. Адже
таким чином дівчина каже про свою симпатію до хлопця, і зникає
потреба для нього відправлятися у мандри для пошуку іншої
нареченої.
Великодній вівторок – "день господаря", день взаємних відвідувань
родичів, сусідів, знайомих. Селяни цього дня провідують озимі
посіви. Привітавши ниву з Великоднем, сідають на узбіччі, їдять
свячене й закопують крашанку – щоб добре земля родила. Потім
відбуваються масові гуляння.
Як другого, так і третього великоднього дня дівчата водять
хороводи – танцюють, співають пісень, влаштовують гойдалки та