Коло криниці червона калинонька.
Ой, туди їхав Юрасько з боярами,
Йому калина дорогу заступила.
Вийняв шабельку, став калину рубати,
Та стала йому калина промовляти:
- Ой не для тебе ця калина саджена,
Тільки для тебе Маруся наряджена...
Відтак у кожній родині, де були дівчата на виданні, намагаються
удосталь наготувати калинових пучків. Всі знають: якщо під стріхою
висять калинові грона, можна приходити зі сватами до оселі. Похід
дівчат по калину є врочистим і супроводжується різноманітними
обрядовими дійствами – піснями, іграми, хороводами. Хлопці, крім
підлітків, у такому дійстві участі не беруть. [3 ].
Про забавки під час збору калини розповідає професор Килимник:
Прийшовши на луг чи до лісу, дівчата знаходять перший кущ калини,
співають та водять хороводи навколо нього, проводять ігри. Потім
сідають навколо куща й усі разом полуднують. Опісля збирають
калину з того куща. З першої зламаної гілочки кожна дівчина бере по
дві ягідки в рот, проговорюючи чарівні слова про кохання та свого
хлопця. Далі йшли обирати інші кущі, при цьому співали пісні про
кохання, плили вінки з калини і вплітали гілочки у коси.
На півдорозі до дому, зробивши засідку, на них уже чатують
хлопці. Як тільки дівчачий гурт наближається, парубки зненацька
накидаються, намагаючись відібрати пучечки, і юнки, захищаючись,
розмальовують їх стиглими ягодами. Не залишаються в боргу й
хлопці – вони також малюють калиновим соком дівочі щоки.
Отак гуртом – зі співом та жартами – молодіжне товариство
входить в село, де їх зустрічають дорослі. Біля оселі кожна юнка
віддає неньці калину, а та в свою чергу промовляє:
- Будь, доню, і ти червоною та здоровою калиною, незайманою та
чистою до вінця! А ти, Калино, будь гожою на коровай, гільце, квіти
весільні та хрестинні, на здоров'я людям, на добро нашому двору...
Кілька гілочок вносять до хати, закладали за образи, а решту
підвішували під стріху хати. [2, 117-118].
З цього часу починаються "заговори", "оглядини", "заручини":
"Старости на Пречисту – в хаті речисто", "Як прийде Пречиста –
стане дівка речиста", "Прийшла Пречиста – сватів несе нечиста". [3].
Література:
- Катрій Ю.Я. Пізнай свій обряд! Літургійний рік Української католицької церкви. – Ню-
Йорк, Рим: ОО. Василіян, 1982. – 493 с.
