І прокинеться Левіафан

(^30) ДЖЕЙМС С. А. КОРІ
виринуло його кругле життєрадісне обличчя насиченого брунат-
ного кольору — роки на космічних кораблях не зробили його бліді-
шим. Алекс виріс на Марсі й мав статуру міцнішу, ніж у поясан, але
був тендітніший за Голдена. Попри це, матеріал комбінезона обтис-
нув його чималеньке черево — хоч Алекс і служив раніше на марсі-
янському флоті, тепер він точно не підтримував фізичну форму за
військовими стандартами.
— Салют, офіцере! — протягнув Камаль.
Показні нотки «дикого Заходу» у вимові вихідців з Долини
Маринера дратували Голдена. На Землі уже сотні років не було
ковбоїв; на Марсі ж траву можна було знайти тільки під куполом,
а мустанга — хіба в зоопарку. Долину Маринера заселяли колоністи
з Індії та Китаю, і лише дрібка людей там була з Техасу. Очевидно,
акцент виявився заразним. Тепер так говорили усі марсіяни.
— Як наша конячка?
— Поки все добре. Нам потрібен план польоту. Аде синхронізує
нас через... — Голден звірився з моніторами, — ...сорок хвилин, тож
до праці. Я хочу вилетіти, зробити справу і повернути «Кент» на
курс до Церери раніше, ніж ця бляшанка заіржавіє.
— Слухаю! — кивнув Алекс, залазячи у крісло пілота.
У навушниках Голдена клацнуло, і голос Наомі повідомив:
— Еймос і Шед на борту. Нижня палуба готова.
— Прийнято, дякую. Чекаємо на розрахунки від Алекса і будемо
готові до вильоту.
Екіпаж був мінімальним: Голден як командувач, Алекс — аби до-
везти їх туди і назад, Шед — на випадок, якщо вцілілим знадобиться
допомога, Наомі з Еймосом — зібрати все цінне, якщо вцілілих не
виявиться.
Минуло небагато часу, коли Алекс відрапортував:
— То, офіцере, чотири години лету на чайниках. Витрат на трид-
цять відсотків тіла, та баки в нас повні. Загальний час на операцію:
одинадцять годин.
— Прийнято. Дякую, Алексе, — відповів Голден.
На флотському жаргоні «чайниками» називали маневрові ре-
активні двигуни, робочим тілом яких слугувала перегріта пара. Ви-
користовувати термоядерний двигунець «Лицаря» так близько до
«Кентербері» було не надто безпечно — та й не надто економно за-
для такої короткої мандрівки. Двигун «Лицаря» — із доепштейнів-
ських, тож не відзначався ефективністю.