Нам на теплі кожухи.
У кожній хаті "Миколу" частують стравами з гречки,
прикріплюють до стрічки квітку і дарують хліб або пряники-
"миколайчики" для дітей. Обійшовши двори свого кутка, "Миколи"
разом із сусідами прямували до майдану, де збиралося майже все
село. Там всі присутні ставали в три кола, які під спів веснянок
починали рухатись одне супроти другого, почергово змінюючи
напрямок руху то за сонцем, то проти. Перше коло утворювали
"Миколи Квітчаті" з хлібом у руках піднятих над головою, друге –
дівчата і діти, третє – всі інші учасники свята. Починалось дійство
веснянкою:
Виоремо нивоньку довгеньку,
Посіємо гречку гарненьку,
Гречка вродиться,
Женчики знайдуться –
Гречечку чик, чик, чик.
А в тієї гречки –
Чорнії вершечки,
А в того проса –
Русая коса,
А в тієї пшениці –
Русії косиці.
Від кутка до кутка
Скачуть дівки городка.
Годі, дівки, скакати,
Підем гречку в ' язати.
Ти, Галочко сизокрила,
Ти, дівчино чорнобрива,
Скоч у кінець,
А ти, дівчино, поведи танець.
Після урочистого хороводу грали музики, влаштовувались танці,
"Миколи Квітчаті" роздавали всім присутнім діткам печиво-
"миколайчики", частували паляницями. Господині пригощали
гречаними млинцями, а господарі – медо вою. [3, 44-45].
Виходячи з цього можна припустити, що це свято має господарські
мотиви і присвячене початку стрижки овець, яке припадає на
травень-червень. А також на початку травня йде сівба гречки. Звісно,
що опікуном тваринництва і землеробства є Бог багатства, достатку
Велес, тому йому і присвячене це свято. А Микола – це лише епітет
цього давньослов'янського Бога [1, 42].
Слід також зазначити, що на цей час починається вигін худоби на
полонини в Карпатах. Ці дійства приурочують часто до свята Юрія,
gennady nekrasov
(Gennady Nekrasov)
#1