ОКО СВІТУ

...

Robert Jordan. The Eye of the World Copyright © 1990 by The Bandersnatch Group, Inc. All rights reserved. Переклад з англійської ...

ДРАКОНОВА ГОРАДРАКОНОВА ГОРА П алац час від часу здригався, наче сама земля жахалася спогадів та глухо стогнала, не вірячи тому, ...

На очі йому потрапило власне обличчя, відображене у перехнябленому дзеркалі на обгорілому мармурі стіни. Пишні королівські шати ...

— Хто ви такий? Чого вам треба? Чоловік у чорному пихато випнув груди: — Колись мене звали Елан Морін Тендронай, але тепер... — ...

у жилах заструмила кислота. Він повалився назад, гепнувшись головою об кам’яну підлогу, і голова відбилася від неї на подобу м’я ...

— Та пригадай же, дурню! Пригадай свій марний напад на Великого Володаря Темряви! Пригадай його удар у відповідь! Просто зараз С ...

на його удар. Пляма з’явилася через нього. Тому що у сліпій гордині він утокмачив собі в голову, що люди можуть дорівнятися до Т ...

І Тінь укрила Землю, і Світ розколовся на каміння. Океани від- ступили, і гори розсипалися. Народи розсіялися по вісьмох краях С ...

...

...

...

БЕЗЛЮДНА ДОРОГАБЕЗЛЮДНА ДОРОГА О бертається Колесо Часу, грядуть і минають Епохи, залишаючи по собі спомини, що стають легендами ...

Коли шалений порив вітру вкотре вирвав плащ йому з руки, Ранд кинув погляд на батька поверх зарослої густою шерстю спини гнідої ...

Винувато сіпонувшись, Ранд знову взявся спостерігати за своєю сторо- ною узбіччя — незворушність Тема нагадала йому про обов’язо ...

Зненацька юнак перечепився за камінець на дорозі і випустив темного вершника з очей. Лук випав йому з рук, а він сам не гепнувся ...

з цих місць не зустрів він нічого, що змогло б його налякати. Проте сьогодні Західний ліс був не таким, яким Ранд його пам’ятав. ...

продовжував раз у раз озиратися, доки вони з батьком не опинилися серед гостроверхих солом’яних дахів Емондового Лугу. Селище ро ...

круків, що кружляють там, куди вже мало би повернутися з вирію співоче птаство. Невеселі розмови під час приготувань до свята... ...

чоловіка, хоча при цьому на ній не було й унції жиру. Вона уп’ялася очима у Віта, взявши руки в боки. — Спробуй ще лізти до спра ...